приборкувач
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | прибо́ркувач | прибо́ркувачі |
Р. | прибо́ркувача | прибо́ркувачів |
Д. | прибо́ркувачеві прибо́ркувачу |
прибо́ркувачам |
З. | прибо́ркувача | прибо́ркувачів |
Ор. | прибо́ркувачем | прибо́ркувачами |
М. | прибо́ркувачеві прибо́ркувачу |
прибо́ркувачах |
Кл. | прибо́ркувачу | прибо́ркувачі |
при-бо́р-ку-вач
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: при-; корінь: -бор-; суфікси: -к-увач.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто приборкує тварину, тварин (диких) ‖ той, хто приборкує, втихомирює, підкоряє кого-, що-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 4a
- Українські слова з префіксом при-
- Українські слова з суфіксом -к
- Українські слова з суфіксом -увач
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-s
- Слова з 11 букв/uk
- Людина/uk
- Агентиви/uk
- Приборкувачі/uk
- Соціальні ролі/uk