приборкувач

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. прибо́ркувач прибо́ркувачі
Р. прибо́ркувача прибо́ркувачів
Д. прибо́ркувачеві
прибо́ркувачу
прибо́ркувачам
З. прибо́ркувача прибо́ркувачів
Ор. прибо́ркувачем прибо́ркувачами
М. прибо́ркувачеві
прибо́ркувачу
прибо́ркувачах
Кл. прибо́ркувачу прибо́ркувачі

при-бо́р-ку-вач

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -бор-; суфікси: -увач.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто приборкує тварину, тварин (диких) ‖ той, хто приборкує, втихомирює, підкоряє кого-, що-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]