приборкувач

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. прибо́ркувач прибо́ркувачі
Р. прибо́ркувача прибо́ркувачів
Д. прибо́ркувачеві
прибо́ркувачу
прибо́ркувачам
З. прибо́ркувача прибо́ркувачів
Ор. прибо́ркувачем прибо́ркувачами
М. прибо́ркувачеві
прибо́ркувачу
прибо́ркувачах
Кл. прибо́ркувачу прибо́ркувачі

при-бо́р-ку-вач

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 4a.


Префікс: при-; корінь: -бор-; суфікси: -увач.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто приборкує тварину, тварин (диких) ‖ той, хто приборкує, втихомирює, підкоряє кого-, що-небудь ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]