призвідниця
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | призві́дниця | призві́дниці |
| Р. | призві́дниці | призві́дниць |
| Д. | призві́дниці | призві́дницям |
| З. | призві́дницю | призві́дниць |
| Ор. | призві́дницею | призві́дницями |
| М. | призві́дниці | призві́дницях |
| Кл. | призві́дницю | призві́дниці |
при-звід-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Префікси: при-з-; корінь: -від-; суфікси: -н-иц-; закінчення: -я
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- жін. ім. до призвідник; той, хто зачинає, організує що-небудь ‖ той, хто спричиняє що-небудь. ‖ винуватець чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |