признавати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я признава́ю́ признава́ва́в признава́ва́тиму  —
Ти признава́є́ш признава́ва́в
признава́ва́ла
признава́ва́тимеш признай
Він
Вона
Воно
признава́є́ признава́ва́в
признава́ва́ла
признава́ва́ло
признава́ва́тиме  —
Ми признава́є́м (признава́ємо́) признава́ва́ли признава́ва́тимем(о) признаймо
Ви признава́єте́ признава́ва́ли признайте
Вони признава́ю́ть признава́ва́ли признава́ва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. признава́ва́вши
Безособова форма

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b.

Префікс: при-; корінь: -зн-; суфікси: -ав; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]