признавати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	признаю́	признава́в	признава́тиму	—
Ти	признає́ш	признава́в признава́ла	признава́тимеш	{{{3}}}й
Він Вона Воно	признає́	признава́в признава́ла признава́ло	признава́тиме	—
Ми	признає́м (-ємо)	признава́ли	признава́тимем(о)	{{{3}}}ймо
Ви	признаєте	признава́ли		{{{3}}}йте
Вони	признають	признава́ли	признава́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	признаючи́
Дієприсл. мин. ч.	[[{{{3}}}вши]]
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

признавати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b.

Префікс: при-; корінь: -зн-; суфікси: -ав-а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: acknowlege (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: признавати