признавати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я признаю́ признава́в признава́тиму  —
Ти признає́ш признава́в
признава́ла
признава́тимеш {{{3}}}й
Він
Вона
Воно
признає́ признава́в
признава́ла
признава́ло
признава́тиме  —
Ми признає́м (-ємо) признава́ли признава́тимем(о) {{{3}}}ймо
Ви признаєте признава́ли {{{3}}}йте
Вони признають признава́ли признава́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. признаючи́
Дієприсл. мин. ч. [[{{{3}}}вши]]
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b.

Префікс: при-; корінь: -зн-; суфікси: -ав; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]