проскура
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | про́скура | про́скури |
| Р. | про́скури | про́скур |
| Д. | про́скурі | про́скурам |
| З. | про́скуру | про́скури |
| Ор. | про́скурою | про́скурами |
| М. | про́скурі | про́скурах |
| Кл. | про́скуро* | про́скури* |
прó-ску-ра
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -проскур-; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- церк. рел. білий маленький хлібець особливої форми, який використовують під час причащання у православному богослужінні. [≈ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Горпина йшла поруч, роздавала жебракам - кому крашанку, кому - шматок проскури. Тулуб, «Людолови (Звіролови)»
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Через ст.-сл. просꙋ́ра з гр. πρόσφορα, букв. «пожертва, приношення», від гр. προσφέρω — «приношу».
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]- Зінаїда Тулуб — Людолови (Звіролови), 1934—1937.
