Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	путо	пута	пута
Р.	пута	пут	пут
Д.	путу	путам	—
З.	путо	пута	пута
Ор.	путом	путами	—
М.	путі	путах	—
Кл.	путо*	пута*	—

пу-то

Іменник, неістота, середній рід (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пут-; закінчення: -о.

Вимова

- МФА: одн. [ˈputɔ], мн. [ˈputɐ]
УФ: [пу́то]

Семантичні властивості

Значення

спец. ремінь, мотузка або ланцюг, якими стягують ноги тварини для обмеження свободи її руху. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Обмотати путом передні ноги тварини, з'єднавши їх з однією задньою ногою, або прив'язати голову до передніх ніг називається "стриножити тварину". Путо // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
у широкому значенні — кайдани, ремені, мотуззя, що сковують людину, позбавляють її свободи. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ «Путами Гіменея» зазвичай називали ті взаємні зобов’язання, які спільне життя накладає на подружжя, або, попросту, саме подружжя, шлюб. Грінченко, т. 3, 1909, с. 379
перен. те, що зв'язує, сковує, позбавляє свободи людину, суспільство і т. ін. ◆ «Совість пов'язує всіх людей воєдино не рабськими путами, а вищим смислом. П. Загребельний
спец. анат. у конярстві: нижня частина ноги коня між щиколоткою та копитом. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Путо (бабка), розташоване між путовим суглобом і віночком, служить амортизатором, його постановка в рухах варіюється залежно від вагового навантаження на кінцівки. Агранов В. Ф. Анатомія коня. — Київ: Урожай, 2003. — С. 112.
спец. у геральдиці — символ, що зображає пута або кайдани. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Путо в геральдиці символізує обмеження волі або ув’язнення, зображується у вигляді мотузки чи ланцюга з кільцями. Желіга-Ференц І. Українська геральдика. — Львів: Астролябія, 2004. — С. 85.
розм. діал. одна з приєднувальних деталей у конструкції повітряного змія. ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ Нитка вже дугою пішла. Ех, погано путо зроблено! Як добре зробити путо, нитка не дасть дути. Ну та нічого — розсотуй далі. Володимир Винниченко. Повість «Федько-халамидник»

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

пута Гіменея
зламати пута
розбити пута
скинути пута
порвати пута

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: путовий дієслова: путати

Етимологія

Від праслов. *ponto «путо». Пор.: рос. діал. пу́тина «пута», діал. пути́на «павутина», лит. pántis «пута», лтс. pinekls «путо», прус. panto «путо»

Переклад

Список перекладів
Англійська_en: hobble, fetter Німецька_de: Fessel Польська_pl: powróz Російська_ru: путы Французька_fr: entrave

Джерела

Путо // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Володимир Винниченко. «Федько-халамидник». — 1912.
Грінченко Б. Словарь української мови: у 4 т. — Т. 3. — Київ, 1909. — С. 379.
Агранов В. Ф. Анатомія коня. — Київ: Урожай, 2003.
Желіга-Ференц І. Українська геральдика. — Львів: Астролябія, 2004.

[1] стриножка

[5] кайдани

[9] бабка (у конярстві)

[13] ?

[17] вуздечка, прив'язка

[2] ?

[6] свобода

[10] ?

[14] ?

[18] ?

[3] мотузка, ремінь

[7] обмеження

[11] частина ноги коня

[15] символ

[19] деталь конструкції

[4] ?

[8] ?

[12] ?

[16] ?

[20] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]

[≈ 4]

[≠ 4]

[▲ 4]

[▼ 4]

[≈ 5]

[≠ 5]

[▲ 5]

[▼ 5]