підмурок

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. підму́рок підму́рки
Р. підму́рку підму́рків
Д. підму́ркові
підму́рку
підму́ркам
З. підму́рок підму́рки
Ор. підму́рком підму́рками
М. підму́ркі підму́рках
Кл. підму́рку* підму́рки*

під-му́-рок

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: під-; корінь: -мур-; суфікс: -ок.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. буд. основа будови, споруди, зроблена з каменю, цегли, бетону і т. ін. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ В думці він розумів, що свої доводи лісникові треба вкладати повільніше, окремими частинами, неначе каміння в підмурок, але вже не міг себе спинити, як і холодної дрожі, викликаної наболілим питанням і думками про майбутнє. Михайло Стельмах, «Велика рідня»
  2. перен. те, що становить основу або початок чого-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

  1. будова, споруда

Мероніми[ред.]

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від лат. murus — стіна.

Переклад[ред.]

основа будови, споруди, зроблена з каменю, цегли, бетону і т. ін.
те, що становить основу або початок чого-небудь

Джерела[ред.]