рисистий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	риси́стий	риси́сте	риси́ста	риси́сті
Р.	риси́стого	риси́стого	риси́стої	риси́стих
Д.	риси́стому	риси́стому	риси́стій	риси́стим
З. (іст./неіст.)	риси́стого (іcт.) риси́стий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	риси́сте	риси́сту	риси́стих (іст.) риси́сті (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	риси́стим	риси́стим	риси́стою	риси́стими
М.	риси́стім риси́стому	риси́стім риси́стому	риси́стій	риси́стих

ри-си́с-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -рис-; суфікс: -ист; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [reˈsɪstei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який має швидку рись (про коней). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. на якому займаються виведенням рисаків. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від риста́ти «рискати» Нед, укр. ристь (заст.) «рись», ри́стю; — рос. риста́ть «прудко бігати, скакати; їздити, гарцювати», др. риста́ти, пол. rześcią «риссю», болг. ристалище «місце для змагань з бігу», стсл. ристати; — psl. *rъst- (< *rǐst-) : rist- (*reist-), очевидно, паралельне до risk-; — споріднене з лит. rìstas «швидкий, рисистий», risčià «риссю», raĩstas «час тічки (у тварин)», лтс. riests «тс.», готська urreisan «підніматися». сер.-в.-нім. rīsan «падати, підніматися»; спроби пов'язання з праіндоєвр. *ri-, ри́нути (Преобр. II 204; Младенов 561; Воіsacq 713) і з psl. stati (Machek LP 4. 128—129) недостатньо обґрунтовані. — Фасмер III 485; КЭСРЯ 397; Trautmann 242; Fraenkel 689, 737—738; Mühl.—Endz. Ill 524. 534; Matzenauer LF 17. 16; Persson Beitr. 286, 837. — Пор. ри́ска́ти, рись¹.

Переклад

який має швидку рись

на якому займаються виведенням рисаків

Джерела

• Словник УЛІФ: рисистий