розблокувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	розблокува́в	розблоку́ю	—
Ти	розблокува́в розблокува́ла	розблоку́єш	розблоку́й
Він Вона Воно	розблокува́в розблокува́ла розблокува́ло	розблоку́є	—
Ми	розблокува́ли	розблоку́єм(о)	розблоку́ймо
Ви	розблокува́ли	розблоку́єте	розблоку́йте
Вони	розблокува́ли	розблоку́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Пас. дієприкм.	розблоко́аний
Безос. форма	розблоко́ано

роз-бло-ку-ва́-ти

Дієслово, доконаного виду, перехідне (тип дієвідміни 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: роз-; корінь: -блок-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [ˈrɔzblɔkʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Розблокувати // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
• https://slovnyk.ua/index.php?swrd=розблокувати
• розблокувати на Lingvo.ua
• https://sum20ua.com/?wordid=0&page=0