розважальник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	розважа́льник	розважа́льники
Р.	розважа́льника	розважа́льників
Д.	розважа́льникові розважа́льнику	розважа́льникам
З.	розважа́льника	розважа́льників
Ор.	розважа́льником	розважа́льниками
М.	розважа́льникові, розважа́льнику	розважа́льниках
Кл.	розважа́льнику	розважа́льники

роз-ва-жа́ль-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: роз-; корінь: -важ-; суфікси: -альн-ик.

Вимова

• МФА : [rɔzʋɐˈʒɑlʲnek] (одн.), [rɔzʋɐˈʒɑlʲneke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто розважає, звеселяє кого-небудь; жартун, витівник. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: розва́га

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: розважальник
• http://www.slovnyk.net/index.php?swrd=розважальник
• Розважальник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.