розгородження

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. розгоро́дження розгоро́дження
Р. розгоро́дження розгоро́джень
Д. розгоро́дженню розгоро́дженням
З. розгоро́дження розгоро́дження
Ор. розгоро́дженням розгоро́дженнями
М. розгоро́дженні
розгоро́дженню
розгоро́дженнях
Кл. розгоро́дження розгоро́дження

роз-го-ро́-джен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Префікс: роз-; корінь: -городж-; суфікси: -ен; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. розгородити; зняння огорожі, загорожі. ◆ розгородження озера

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

  1. загородження

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]