розгортка

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	розго́ртка	розго́ртки
Р.	розго́ртки	розго́рток
Д.	розго́ртці	розго́рткам
З.	розго́ртку	розго́ртки
Ор.	розго́рткою	розго́ртками
М.	розго́ртці	розго́ртках
Кл.	розго́ртко*	розго́ртки*

роз-го́р-тка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: роз-; корінь: -горт-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що розгортна поверхня. ◆ З кожною просторовою кривою, назалежно від того чи іншого рівняння виду (I), однозначно пов'язана розгортна поверхня — обгортка її стичних площин. Але стична площина має з кривою дотик другого порядку, тобто вищий, ніж перший. «I︠U︡vileinyĭ zbirnyk, Том 1 Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoï RSR. [1944 210]»

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: розгортка