розгортка

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. розго́ртка розго́ртки
Р. розго́ртки розго́рток
Д. розго́ртці розго́рткам
З. розго́ртку розго́ртки
Ор. розго́рткою розго́ртками
М. розго́ртці розго́ртках
Кл. розго́ртко* розго́ртки*

роз-го́р-тка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: роз-; корінь: -горт-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що розгортна поверхня. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ З кожною просторовою кривою, назалежно від того чи іншого рівняння виду (I), однозначно пов'язана розгортна поверхня — обгортка її стичних площин. Але стична площина має з кривою дотик другого порядку, тобто вищий, ніж перший. «I︠U︡vileinyĭ zbirnyk, Том 1 Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoï RSR. [1944 210]»

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]