розкуркулення

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. розкурку́лення розкурку́лення
Р. розкурку́лення розкурку́лень
Д. розкурку́ленню розкурку́ленням
З. розкурку́лення розкурку́лення
Ор. розкурку́ленням розкурку́леннями
М. розкурку́ленні
розкурку́ленню
розкурку́леннях
Кл. розкурку́лення розкурку́лення

роз-кур-ку́-лен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Префікс: роз-; корінь: -куркул-; суфікси: -нн; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. дія за знач. дієсл. розкуркулювати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Калиновському пощастило працювати в урядовій газеті «Вісти ВУЦВК» у роки її розквіту. Уже не було рано померлого Василя Блакитного, а головною газетою країни керував Євген Касяненко. Калиновський багато поїздив по Радянській Україні яко власний кореспондент, бачив не лише Каховку, Асканію-Нову, а й десятки «рабгоспів», як він їх називав, розкуркулення й голод. Ярина Цимбал, «Совітські дебюти діяспорних письменників», 2016 Джерело — http://litakcent.com/2016/07/22/sovitski-debjuty-dijaspornyh-pysmennykiv/. ◆ У багатій аграрній Україні цей процес набрав жахливих форм. Примусове об’єднання селянських господарств у колгоспи супроводжувалося розкуркуленням.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]