Українська
[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	розкурку́лення	розкурку́лення
Р.	розкурку́лення	розкурку́лень
Д.	розкурку́ленню	розкурку́ленням
З.	розкурку́лення	розкурку́лення
Ор.	розкурку́ленням	розкурку́леннями
М.	розкурку́ленні розкурку́ленню	розкурку́леннях
Кл.	розкурку́лення	розкурку́лення

роз-кур-ку́-лен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: роз-; корінь: -куркул-; суфікси: -е -нн; закінчення: -я.

істор. дія за значенням розкуркулювати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Калиновському пощастило працювати в урядовій газеті «Вісти ВУЦВК» у роки її розквіту. Уже не було рано померлого Василя Блакитного, а головною газетою країни керував Євген Касяненко. Калиновський багато поїздив по Радянській Україні яко власний кореспондент, бачив не лише Каховку, Асканію-Нову, а й десятки «рабгоспів», як він їх називав, розкуркулення й голод. Ярина Цимбал, «Совітські дебюти діяспорних письменників», 2016 Джерело — http://litakcent.com/2016/07/22/sovitski-debjuty-dijaspornyh-pysmennykiv/. ◆ У багатій аграрній Україні цей процес набрав жахливих форм. Примусове об’єднання селянських господарств у колгоспи супроводжувалося розкуркуленням.

Найтісніша спорідненість
дієслова: розкуркулити

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: раскулачивание ^(ru)

Українська[ред.]