романтизм

Матеріал з Вікісловника
У Вікіпедії є стаття


Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. романти́зм романти́зми
Р. романти́зму романти́змів
Д. романти́змові
романти́зму
романти́змам
З. романти́зм романти́зми
Ор. романти́змом романти́змами
М. на/у романти́змі на/у романти́змах
Кл. романти́зму* романти́зми*

ро-ман-ти́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. напрям у європейській літературі й мистецтві, який виник наприкінці 18 – на початку 19 ст.; його представники боролися проти канонів класицизму, висували на перший план інтереси особи та почуття і використовували у своїй творчості історичні та народно-поетичні теми
  2. художній метод літератури й мистецтва, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини
  3. умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]