Перейти до вмісту

румовище

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. румо́вище румо́вища
Р. румо́вища румо́вищ
Д. румо́вищові
румо́вищу
румо́вищам
З. румо́вищо румо́вища
Ор. румо́вищом румо́вищами
М. румо́вищу румо́вищах
Кл. румо́вищо* румо́вища*

ру-мо́-ви-ще

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -румов-; суфікс: -ищ; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. заст. руїна. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Мій пане, який нерозумний світ!… Яка на румовище сходить журба! Юрій Андрухович, «Грифон» ◆ Тільки румовище печі свідчило, що тут стояло людське житло Іван Франко

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]