Перейти до вмісту

рундук

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. рунду́к рундуки́
Р. рундука́ рундукі́в
Д. рундуке́ві
рундуку́
рундука́м
З. рунду́к рундуки́
Ор. рундуко́м рундука́ми
М. рундуку́ рундука́х
Кл. рундуку́ рундуки́

рун-ду́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -рундук-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. те ж саме, що ґанок ◆ Ближчі до рундука ряди щось забелькотали; Пріська не вчула — що. Панас Мирний, «Повія»
  2. легка споруда, що являє собою відкритий або критий прилавок для роздрібної торгівлі. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. невелика споруда для ремонту, лагодження чого-небудь (переважно взуття). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. великий ящик з кришкою для зберігання чого-небудь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  5. продовгуватий ящик для сидіння або лежання. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]
  1. кришка

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ?

Переклад

[ред.]
ґанок
легка споруда, що являє собою відкритий або критий прилавок для роздрібної торгівлі
невелика споруда для ремонту, лагодження чого-небудь (переважно взуття)
великий ящик з кришкою для зберігання чого-небудь
продовгуватий ящик для сидіння або лежання

Джерела

[ред.]

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок одн. мн.
Н. рунду́к рундуки́
Р. рундука́ рундуко́в
Д. рундуку́ рундука́м
З. рунду́к рундуки́
О. рундуко́м рундука́ми
П. рундуке́ рундука́х

рун-ду́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -рундук-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. рундук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Джерела

[ред.]