рундук

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. рунду́к рундуки́
Р. рундука́ рундукі́в
Д. рундуко́ві
рундуку́
рундука́м
З. рунду́к рундуки́
Ор. рундуко́м рундука́ми
М. рундуко́ві, рундуку́ рундука́х
Кл. рунду́ке* рундуки́*

рун-ду́к

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1b.


Корінь: -рундук-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що ґанок ◆ Ближчі до рундука ряди щось забелькотали; Пріська не вчула — що. Панас Мирний, «Повія»
  2. легка споруда, що являє собою відкритий або критий прилавок для роздрібної торгівлі ◆ немає прикладів застосування.
  3. невелика споруда для ремонту, лагодження чого-небудь (переважно взуття) ◆ немає прикладів застосування.
  4. великий ящик з кришкою для зберігання чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  5. продовгуватий ящик для сидіння або лежання ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. рунду́к рундукы́
Р. рундука́ рундуко́в
Д. рундуку́ рундука́м
З. рунду́к рундукы́
О. рундуко́м рундука́ми
П. рундуке́ рундука́х

рун-ду́к

іменник, неістота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -рундук-.

Вимова[ред.]

МФА: []

  • вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рундук (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]