рундук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	рунду́к	рундуки́
Р.	рундука́	рундукі́в
Д.	рундуке́ві рундуку́	рундука́м
З.	рунду́к	рундуки́
Ор.	рундуко́м	рундука́ми
М.	рундуку́	рундука́х
Кл.	рундуку́	рундуки́

рун-ду́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -рундук-.

Вимова

• МФА : [rʊnˈduk] (одн.), [rʊndʊˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що ґанок ◆ Ближчі до рундука ряди щось забелькотали; Пріська не вчула — що. Панас Мирний, «Повія»
2. легка споруда, що являє собою відкритий або критий прилавок для роздрібної торгівлі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. невелика споруда для ремонту, лагодження чого-небудь (переважно взуття). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. великий ящик з кришкою для зберігання чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. продовгуватий ящик для сидіння або лежання. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Мероніми

1. —
2. —
3. —
4. кришка
5. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

ґанок

легка споруда, що являє собою відкритий або критий прилавок для роздрібної торгівлі

невелика споруда для ремонту, лагодження чого-небудь (переважно взуття)

великий ящик з кришкою для зберігання чого-небудь

продовгуватий ящик для сидіння або лежання

Джерела

• Словник УЛІФ: рундук

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	рунду́к	рундуки́
Р.	рундука́	рундуко́в
Д.	рундуку́	рундука́м
З.	рунду́к	рундуки́
О.	рундуко́м	рундука́ми
П.	рундуке́	рундука́х

рун-ду́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -рундук-.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. рундук (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??