Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	різьба́	рі́зьби
Р.	різьби́	рі́зьб
Д.	різьбі́	рі́зьбам
З.	різьбу́	рі́зьби
Ор.	різьбо́ю	рі́зьбами
М.	різьбі́	рі́зьбах
Кл.	рі́зьбо*	рі́зьби*

різь-ба́

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -різь-; суфікс: -б; закінчення: -а.

Вимова[ред.]

МФА : [rʲiˈzʲbɑ] (одн.), [ˈrʲizʲbe] (мн.)
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: [р'із'бá]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

мистецтво вирізування малюнка, візерунка на якому-небудь твердому матеріалі.^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ [Єгиптянин:] Либонь, що я б не мури малював, різьби, малярства, будівництва вчився б. Леся Українка. ◆ У шкільні роки О. Гаврилюк виявив здібності до малювання, ліплення, різьби, музики і віршування. Історія української літератури.
малюнок, візерунок, вирізаний на якому-небудь твердому матеріалі.^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ І кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ». Леся Українка. ◆ Як цяцька, красувався на цегляному підмурку будинок з ґанком, оторочений навкруг дерев'яною різьбою. Михайло Стельмах.
- у порівняннях. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Обриси дальнього лісу, хат були чіткими, наче свіжа різьба. Михайло Стельмах.
техн. ґвинтова канавка на циліндричній або конічній поверхні чогось.^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Досить часто на токарних верстатах доводиться нарізати різьбу. Різальні інструменти… ◆ Іван Кіндратович Степ запропонував новий пристрій для розточки внутрішньої стрічкової різьби. Дмитро Ткач.

Синоніми

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість
іменники: різьбар, різьбарство, різьблення, різьбяр, різьбярство прикметники: різьбарський, різьбярський дієслова: вирізьбити, вирізьбитися, різьбити, різьбитися, різьбувати дієприкметники: різьблений, різьбований прислівники: різьблячи

Етимологія[ред.]

Від др. рѣзьба, далі псл. *rězьba, що виникло зі сполуки псл. *rězati із наростком псл. *-ьba.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Словник УЛІФ: різьба

Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.

[1] різьблення, вирізки

[5] ?

[9] ?

[13] ?

[2] ?

[6] ?

[10] ?

[14] ?

[3] мистецька техніка

[7] дизайн

[11] ?

[15] виріз, паз, слот

[4] ?

[8] дереворізьба, дереворит

[12] ?

[16] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]

[≈ 4]

[≠ 4]

[▲ 4]

[▼ 4]

Українська[ред.]