саморозвантажний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	саморозванта́жний	саморозванта́жне	саморозванта́жна	саморозванта́жні
Р.	саморозванта́жного	саморозванта́жного	саморозванта́жної	саморозванта́жних
Д.	саморозванта́жному	саморозванта́жному	саморозванта́жній	саморозванта́жним
З. (іст./неіст.)	саморозванта́жного (іcт.) саморозванта́жний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	саморозванта́жне	саморозванта́жну	саморозванта́жних (іст.) саморозванта́жні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	саморозванта́жним	саморозванта́жним	саморозванта́жною	саморозванта́жними
М.	саморозванта́жнім саморозванта́жному	саморозванта́жнім саморозванта́жному	саморозванта́жній	саморозванта́жних

са-мо-роз-ван-та́ж-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -сам-; інтерфікс: -о-; префікс: роз-; корінь: -вантаж-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. що сам себе розвантажує. ◆ Матеріяли зі стосів подають у 20-тонні саморозвантажні ваґони середзаводського транспорту, і вони за допомогою електровоза йдуть на земляні бункери. Джерело — https://zounb.zp.ua/sites/default/files/imce/pdf/dniprelstan33_34.pdf.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: саморозвантажний