семантизувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | семантизу́ю | семантизува́в | семантизува́тиму | — |
Ти | семантизу́єш | семантизува́в семантизува́ла | семантизува́тимеш | семантизу́й |
Він Вона Воно |
семантизу́є | семантизува́в семантизува́ла семантизува́ло | семантизува́тиме | — |
Ми | семантизу́єм(о) | семантизува́ли | семантизува́тимем(о) | семантизу́ймо |
Ви | семантизу́єте | семантизува́ли | семантизу́йте | |
Вони | семантизу́ють | семантизува́ли | семантизува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | семантизу́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | семантизува́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | семантизо́ваний | |||
Безособова форма | семантизо́вано |
се-ман-ти-зу-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -семантиз-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [semɐntezʊˈu̯ɑte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. подавати, наводити, добирати тощо семантику. ◆ Значення більшості атрибутних порівнянь можна описати формулою «дуже + слово», що (примітивно!) семантизує атрибут.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |