сибіряка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	сибіря́ка	сибіря́ки
Р.	сибіря́ки	сибіря́к
Д.	сибіря́ці	сибіря́кам
З.	сибіря́ку	сибіря́к
Ор.	сибіря́кою	сибіря́ками
М.	на/у сибіря́ці	на/у сибіря́ках
Кл.	сибіря́ко	сибіря́ки

си-бі-ря́-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сибір-; суфікс: -як; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [sebʲiˈrʲɑkɐ] (одн.), [sebʲiˈrʲɑke] (мн.)
• УФ: [сибір’ака]

Семантичні властивості

Значення

1. лайл. лиходій, харцизяка, вража душа. ◆ — Я тобі цього не прощу. Я тобі виведу лінію, сибіряка проклятий! Г. М. Тютюнник, «Вир»
2. лайл. евф. каторжник; людина, заслана до Сибіру, зневажливе або лайливе означення злочинця, покараного за тяжкий злочин. ◆ — Хоч би ж попросило тата, хоч би заплакало. Камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь… Винниченко, «Федько-халамидник»

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Сибір топоніми: Сибір ін. іменники: сибіряк прикметники: сибірський

Етимологія

Від сибіряк — мешканець Сибіру, через асоціацію із засланцями та каторжниками в царській Росії. Згодом увійшло у вживання як лайка або евфемізм до слова «каторжник».

Переклад

лиходій, харцизяка, вража душа
Англійськаen: exile (en), convict (en), villain (en) (pejorative) Німецькаde: Sträfling (de), Verbrecher (de) Польськаpl: zesłaniec (pl), łotr (pl), kat (pl) Російськаru: сибиряк (ru) чол. (у лайливому значенні — розм.)

каторжник; людина, заслана до Сибіру

Джерела

• Григорій Тютюнник. «Вир». — 1964.
• Володимир Винниченко. «Федько-халамидник» — 1912.