сором'язливий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. сором'язли́вий сором'язли́ва сором'язли́ве сором'язли́ві
Р. сором'язли́вого сором'язли́вої сором'язли́вого сором'язли́вих
Д. сором'язли́вому сором'язли́вій сором'язли́вому сором'язли́вим
З. сором'язли́вого (іcт.)
сором'язли́вий (неіст.)
сором'язли́ву сором'язли́ве сором'язли́вих (іст.)
сором'язли́ві (неіст.)
О. сором'язли́вим сором'язли́вою сором'язли́вим сором'язли́вими
М. сором'язли́вім
сором'язли́вому
сором'язли́вій сором'язли́вім
сором'язли́вому
сором'язли́вих

со-ро-м'яз-ли́в-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -сором'-; суфікси: -яз-лив; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти. ◆ немає прикладів застосування.
  2. пройнятий збентеженням, зніяковінням. ◆ немає прикладів застосування.
  3. який виражає збентеження, зніяковіння. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти
пройнятий збентеженням, зніяковінням
який виражає збентеження, зніяковіння

Джерела[ред.]