сором'язливий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | сором'язли́вий | сором'язли́ва | сором'язли́ве | сором'язли́ві |
Р. | сором'язли́вого | сором'язли́вої | сором'язли́вого | сором'язли́вих |
Д. | сором'язли́вому | сором'язли́вій | сором'язли́вому | сором'язли́вим |
З. | сором'язли́вого (іcт.) сором'язли́вий (неіст.) |
сором'язли́ву | сором'язли́ве | сором'язли́вих (іст.) сором'язли́ві (неіст.) |
О. | сором'язли́вим | сором'язли́вою | сором'язли́вим | сором'язли́вими |
М. | сором'язли́вім сором'язли́вому |
сором'язли́вій | сором'язли́вім сором'язли́вому |
сором'язли́вих |
со-ро-м'яз-ли́в-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -сором'-; суфікси: -яз-лив; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [sɔrɔmjɐˈzlɪu̯ei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти. ◆ немає прикладів застосування.
- пройнятий збентеженням, зніяковінням. ◆ немає прикладів застосування.
- який виражає збентеження, зніяковіння. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти | |
пройнятий збентеженням, зніяковінням | |
який виражає збентеження, зніяковіння | |