сорочини
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | соро́чинии |
Р. | — | соро́чиниів |
Д. | — | соро́чиниам |
З. | — | соро́чинии |
Ор. | — | соро́чиниами |
М. | — | на/у соро́чиниах |
Кл. | — | соро́чинии |
со-ро́-чи-ни
Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що сороковини. ◆ Справляли Наум і Настя… і третини, і дев'ятини, … і сорочини… І що то за обіди були! На усе село (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 98) ◆ Як же відпили сорочини і громада зібралася на пораду, кого начинити сотником, то усі ув один голос і гукнули: «А кому ж будь? Уласовичу, Забрьощенку; якого нам луччого ськати?» Оттак-то й настановили його сотником, і став він із Забрьощенка вжа й сам Забрьоха. Григорій Квітка-Основ'яненко Конотопська відьма
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |