сорочини

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — соро́чинии
Р.  — соро́чиниів
Д.  — соро́чиниам
З.  — соро́чинии
Ор.  — соро́чиниами
М.  — на/у соро́чиниах
Кл.  — соро́чинии

со-ро́-чи-ни

Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що сороковини. ◆ Справляли Наум і Настя… і третини, і дев'ятини, … і сорочини… І що то за обіди були! На усе село (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 98) ◆ Як же відпили сорочини і громада зібралася на пораду, кого начинити сотником, то усі ув один голос і гукнули: «А кому ж будь? Уласовичу, Забрьощенку; якого нам луччого ськати?» Оттак-то й настановили його сотником, і став він із Забрьощенка вжа й сам Забрьоха. Григорій Квітка-Основ'яненко Конотопська відьма

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]