справочинство

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. справочи́нство справочи́нства
Р. справочи́нства справочи́нств
Д. справочи́нству, справочи́нствові справочи́нствам
З. справочи́нство справочи́нства
Ор. справочи́нством справочи́нствами
М. справочи́нстві справочи́нствах
Кл. справочи́нство* справочи́нства*

спра-во-чи́н-ство

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -справ-; корінь: -чин-; суфікс: -ств-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. сукупність процесів, що забезпечують документування управлінської інформації та організацію роботи із службовими документами в державних органах і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форми власності ◆ Вербицька Т.С., Чіннікова В.П. Секретарська справа та сучасне справочинство: Підручник. ◆ Доценко О. Історія мови українського справочинства. К., 2005

Синоніми[ред.]

  1. діловодство

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Кабінет Міністрів України Розпорядження Про схвалення Концепції проекту Закону України «Про справочинство» (Концепція проекту, розд. Загальна частина) від 26 липня 2006 р