спричиняти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я спричиня́ю спричиня́в спричиня́тиму  —
Ти спричиня́єш спричиня́в
спричиня́ла
спричиня́тимеш спричиня́й
Він
Вона
Воно
спричиня́є спричиня́в
спричиня́ла
спричиня́ло
спричиня́тиме  —
Ми спричиня́єм(о) спричиня́ли спричиня́тимем(о) спричиня́ймо
Ви спричиня́єте спричиня́ли спричиня́йте
Вони спричиня́ють спричиня́ли спричиня́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. спричиня́ючи
Дієприсл. мин. ч. спричиня́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. спричи́нений
Безособова форма спричиня́но

спри-чи-ня́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — спричини́ти.


Префікс: с-; корінь: -причин-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. служити, бути причиною чого-небудь, викликати, зумовлювати щось. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. сприяти чому-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. завдавати чого-небудь, заподіювати щось. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. бути наслідком чого-небудь. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

служити, бути причиною чого-небудь, викликати, зумовлювати щось
сприяти чому-небудь
завдавати чого-небудь, заподіювати щось
бути наслідком чого-небудь

Джерела[ред.]