співочий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
спі-во́-чий
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- cтос. до співу, співів ◆ cпівоча культура
- який складається зі співаків, охоплює співаків.
- який виховує, готує співаків.
- те саме, що співучий
- який уміє співати, мелодійно свистіти і т. ін. (про птаха).
- який багато співає, мелодійно свистить і т. ін.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |