співучий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	співу́чий	співу́че	співу́ча	співу́чі
Р.	співу́чого	співу́чого	співу́чої	співу́чих
Д.	співу́чому	співу́чому	співу́чій	співу́чим
З. (іст./неіст.)	співу́чого (іcт.) співу́чий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	співу́че	співу́чу	співу́чих (іст.) співу́чі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	співу́чим	співу́чим	співу́чою	співу́чими
М.	співу́чім співу́чому	співу́чім співу́чому	співу́чій	співу́чих

спі-ву́-чий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -спів-; суфікс: -уч; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [sʲpʲiˈu̯ut͡ʃei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який уміє і любить співати; який багато співає (про людину). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • багатий людьми, які співають; сповнений співу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • піднесений (про настрій). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • який безперестанно шумить, нагадуючи монотонний спів. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. схожий на спів; мелодійно-протяжний, наспівний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • який характеризується протяжними мелодійними звуками. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • який видає протяжні однотонні звуки. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • сповнений веселого гамору, мелодійних, радісних звуків. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. перен. дзвінкий, гучний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Співак іменники: спів, співак, співа̃чка прикметники: співа́цький, співо́чий, дієслова: співа́ти прислівники: співу́че

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: співучий