спільнокореневий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	спільнокорене́вий	спільнокорене́ве	спільнокорене́ва	спільнокорене́ві
Р.	спільнокорене́вого	спільнокорене́вого	спільнокорене́вої	спільнокорене́вих
Д.	спільнокорене́вому	спільнокорене́вому	спільнокорене́вій	спільнокорене́вим
З. (іст./неіст.)	спільнокорене́вого (іcт.) спільнокорене́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	спільнокорене́ве	спільнокорене́ву	спільнокорене́вих (іст.) спільнокорене́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	спільнокорене́вим	спільнокорене́вим	спільнокорене́вою	спільнокорене́вими
М.	спільнокорене́вім спільнокорене́вому	спільнокорене́вім спільнокорене́вому	спільнокорене́вій	спільнокорене́вих

спіль-но-ко-ре-не́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -спільн-; інтерфікс: -о-; корінь: -корен-; суфікс: -ев; закінчення: -ий.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. які містять спільний корінь. ◆ Добираємо до іменників спільнокореневі дієслова у неозначеній формі.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від спільно… + кореневий

Переклад

Список перекладів