стрівба

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. стрівба́ стрі́вби
Р. стрівби́ стрі́вб
Д. стрівбі́ стрі́вбам
З. стрівбу́ стрі́вби
Ор. стрівбо́ю стрі́вбами
М. стрівбі́ стрі́вбах
Кл. стрі́вбо* стрі́вби*

стрів-ба́

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -стрів-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. пищаль. ◆ Та й служить Петрій у пана місєць ци там кіко та й усе би добре, коби не стрівба. Гнат Хоткевич.

Синоніми[ред.]

  1. пищаль, стрільба ІІ, рушниця, стріляха.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від укр. стрільба.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.