суплеція

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. супле́ція супле́ції
Р. супле́ції супле́цій
Д. супле́ції супле́ціям
З. супле́цію супле́ції
Ор. супле́цією супле́ціями
М. супле́ції супле́ціях
Кл. супле́ціє* супле́ції*

су-пле́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

лінгв. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Суплеція коренів -я-/ім- (йм-) проходить крізь давню історію цього дієслова в українській мові. Istorii͡a ukraïnsʹkoï movy: morfolohii͡a, Том 1 Naukova dumka, [1978 254]

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]