суплеція
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | супле́ція | супле́ції |
| Р. | супле́ції | супле́цій |
| Д. | супле́ції | супле́ціям |
| З. | супле́цію | супле́ції |
| Ор. | супле́цією | супле́ціями |
| М. | супле́ції | супле́ціях |
| Кл. | супле́ціє* | супле́ції* |
су-пле́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]лінгв. ◆ Суплеція коренів -я-/ім- (йм-) проходить крізь давню історію цього дієслова в українській мові. Istorii͡a ukraïnsʹkoï movy: morfolohii͡a, Том 1 Naukova dumka, [1978 254]
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |