Перейти до вмісту

сутяжник

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. сутя́жник сутя́жники
Р. сутя́жника сутя́жників
Д. сутя́жникові
сутя́жнику
сутя́жникам
З. сутя́жника сутя́жників
Ор. сутя́жником сутя́жниками
М. сутя́жникові, сутя́жнику сутя́жниках
Кл. сутя́жнике сутя́жники

су-тя́ж-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сутяж-; суфікс: -ник.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. той, хто сутяжничає, любить сутяжничати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Сутяжники притягли на засідання стародавню мапу, вишиту гладдю на величезному полотнищі шовку. М. та С. Дяченки, «Ритуал»

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість


Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]