сікатыв
Білоруська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | сікаты́в | сікаты́вы |
Р. | сікаты́ва | сікаты́ваў |
Д. | сікаты́ву | сікаты́вам |
З. | сікаты́в | сікаты́вы |
О. | сікаты́вам | сікаты́вамі |
М. | сікаты́ве | |
Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
сі-ка-ты́в
іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сікатыв-.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈsʲikatɨ ˈv]
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- спец. сикатив. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |