січ

Матеріал з Вікісловника
Див. також Січ.

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. сі́ч сі́ччі
Р. сі́ччі сі́ччей
Д. сі́ччі сі́ччам
З. сі́ч сі́ччі
Ор. сі́чю сі́ччами
М. сі́ччі сі́ччах
Кл. сі́чче* сі́ччі*

січ

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -січ-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. окреме містечко, що входило до складу козацької організації у 16–18 столітті. ◆ немає прикладів застосування.
  2. рукопашний поєдинок, бій із застосуванням холодної зброї (шаблі, списа і т. ін.). ◆ За містом січ кривава Аж до вечора тривала. Іван Франко

Синоніми[ред.]

  1. -
  2. січа

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]