тенор
Зовнішній вигляд
Неперевірена версія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина | обм. ч. |
|---|---|---|---|
| Н. | те́нор | те́нори | те́нори |
| Р. | те́нора | те́норів | те́норів |
| Д. | те́нору те́норові |
те́норам | — |
| З. | те́нор | те́нори | те́нори |
| Ор. | те́нором | те́норами | — |
| М. | те́норі | те́норах | — |
| Кл. | те́норе* | те́нори* | — |
те́-нор
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -те́нор-.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- муз. високий чоловічий голос. [≠ 1][▲ 1] ◆ Високий тенор почина пісню - веселу, бадьору, ясну. М. М. Коцюбинський, «II, 1955, 132»
- співак чоловічого голосу типу тенор. [≈ 2][≠ 2][▲ 2] ◆ Пристрасний любитель співу і пісень, і сам досить хороший тенор, був Александер іще більшим любителем товариства. І. Я. Франко
- голосова партія в опері або хорі, що виконується тенором. [≈ 3][▲ 3]
- музичний інструмент середнього регістру. [≈ 4][≠ 4][▲ 4]
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від іт. tenore, яке виникло з лат. tenōrem: знахідним відмінком від tenor «безперервний хід, рівномірний рух», букв. «утримування» (голос веде, «тримає» мелодію), пов’язаного з дієсловом teneo, -ēre «тримати»;
Переклад
[ред.]Джерела
[ред.]- М. М. Коцюбинський, II, 1955, 132.
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, парадигма 1 О
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова, тип морфемної будови R
- Помилка в морфемному розборі (недопустимі символи)/uk
- Помилка в морфемному розборі (не відповідає вихідному слову)/uk
- Озвучені на Вікісховищі
- Музичні терміни
- Цитати/Коцюбинський М. М.
- Цитати/Франко І. Я.
- Слова з 5 букв/uk
- Належить категоризувати/uk
