тужливий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. тужли́вий тужли́ва тужли́ве тужли́ві
Р. тужли́вого тужли́вої тужли́вого тужли́вих
Д. тужли́вому тужли́вій тужли́вому тужли́вим
З. тужли́вого (іcт.)
тужли́вий (неіст.)
тужли́ву тужли́ве тужли́вих (іст.)
тужли́ві (неіст.)
О. тужли́вим тужли́вою тужли́вим тужли́вими
М. тужли́вім
тужли́вому
тужли́вій тужли́вім
тужли́вому
тужли́вих

туж-ли́в-ий

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1a.

Корінь: -туж-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. сповнений туги ◆ У неділю із шляху долітали тужливі пісні П.Панч. На калиновому мості,1965,22.
  2. який виражає тугу, сум ◆ Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважа сумного серця, невесело якось говорить...І М.Коцюб.I, 1955, 181.
  3. перен. жалібний, протяжний (про крик птахів) ◆ Знімається [лебідь] з тужливим ячанням високо-високо в небо.І О.Гончар, ІІІ, 1959,179.
  4. перен. який навіває тугу, сум ◆ Тож, як тужлива зима доливає всі інші потоки, Ніл зостається в своїх берегах. М.Зеров, Вибр.,1966, 364.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]