убуток
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | убу́ток | убу́тки |
Р. | убу́тка | убу́тків |
Д. | убу́ткові убу́тку |
убу́ткам |
З. | убу́ток | убу́тки |
Ор. | убу́тком | убу́тками |
М. | убу́ткові убу́тку |
убу́тках |
Кл. | убу́тку* | убу́тки* |
у-бу́-ток
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: у-; корінь: -бут-; суфікс: -ок.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рідк. зменшення в кількості, об'ємі, ступені вияву тощо.
- діал. збитки. [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
зменшення в кількості, об'ємі, ступені вияву тощо | |
збитки | |