уводити

Українська

уводити I

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	уво́джу	уво́дїв уво́діла	{{{3}}}ітиму	—
Ти	уво́дш	уво́дв уво́діла	уво́дітимеш	уво́диь
Він Вона Воно	уво́діть	уво́дів уво́діла уво́діло	уво́дітиме	—
Ми	уво́дім ( -имо)	уво́діли	уво́дітимем(о)	уво́дьмо
Ви	уво́діте	уво́діли		уво́діьте
Вони	уво́дть	уво́діли	уво́дітимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	[[{{{3}}}зячи]]
Дієприсл. мин. ч.	уво́дівши
Безособова форма	—

уводити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Префікс: у-; корінь: -вод-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. зволікати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: уводити
• Словник УЛІФ: уводити

уводити II

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	уво́джу	уво́дїв уво́діла	{{{3}}}ітиму	—
Ти	уво́дш	уво́дв уво́діла	уво́дітимеш	уво́диь
Він Вона Воно	уво́діть	уво́дів уво́діла уво́діло	уво́дітиме	—
Ми	уво́дім ( -имо)	уво́діли	уво́дітимем(о)	уво́дьмо
Ви	уво́діте	уво́діли		уво́діьте
Вони	уво́дть	уво́діли	уво́дітимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	[[{{{3}}}зячи]]
Дієприсл. мин. ч.	уво́дівши
Безособова форма	—

уводити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Префікс: у-; корінь: -вод-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. примушувати або допомагати зайти куди-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість