уволювати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | уволю́ю | уволю́вав | уволю́ватиму | — |
Ти | уволю́єш | уволю́вав уволю́вала | уволю́ватимеш | уволю́й |
Він Вона Воно |
уволю́є | уволю́вав уволю́вала уволю́вало | уволю́ватиме | — |
Ми | уволю́єм(о) | уволю́вали | уволю́ватимем(о) | уволю́ймо |
Ви | уволю́єте | уволю́вали | уволю́йте | |
Вони | уволю́ють | уволю́вали | уволю́ватимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | уволю́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | уволю́вавши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | уво́лений | |||
Безособова форма | уво́лено |
у-во́-лю-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: у-; корінь: -вол-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА : [ʊˈu̯ɔlʲʊu̯ɐte] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- виконувати, задовольняти (чиїсь волю, бажання тощо). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 1a
- Українські слова з префіксом у-
- Українські слова з суфіксом -юва
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-f
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 9 букв/uk
- Дієслова наслідування/uk
- Волитивні дієслова/uk
- Дієслова здійснення/uk
- Дієслова відповідності/uk