увінити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	увіню́	увіни́в	увіня́тиму	—
Ти	увіни́ш	увіни́в увіни́ла	увіня́тимеш	увіни́
Він Вона Воно	увіни́ть	увіни́в увіни́ла увіни́ло	увіня́тиме	—
Ми	увіни́м (увінимо́)	увіни́ли	увіня́тимем(о)	увіні́м(о)
Ви	увіните́	увіни́ли		увіні́ть
Вони	—	—	—	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	увінячи́
Дієприсл. мин. ч.	увіни́вши
Безособова форма	—

увінити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Префікс: у-; корінь: -він-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. дати віно, посаг. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів