увінчувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. класти вінець кому-небудь на голову як знак високої шани, високого звання чи нагороди за заслуги тощо
    1. перен. будучи нагородою, уславлювати що-небудь ◆ Увінчувати лаврами.
  2. прикрашати (про вінок з чого-небудь або щось, схоже на вінок)
  3. бути у верхній частині чого-небудь, закінчувати собою верхню частину чого-небудь
    1. перен. гідно закінчувати, завершувати що-небудь
    2. перен. нагороджувати чим-небудь ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]