Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	увіря́ю	увіря́в	увіря́тиму	—
Ти	увіря́єш	увіря́в увіря́ла	увіря́тимеш	увіря́й
Він Вона Воно	увіря́є	увіря́в увіря́ла увіря́ло	увіря́тиме	—
Ми	увіря́єм(о)	увіря́ли	увіря́тимем(о)	увіря́ймо
Ви	увіря́єте	увіря́ли		увіря́йте
Вони	увіря́ють	увіря́ли	увіря́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	увіря́ющий
Дієприкм. мин. ч.	увіря́вший
Дієприсл. теп. ч.	увіря́я
Дієприсл. мин. ч.	увіря́в, увіря́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	увіря́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	увіря́овано

у-ві-ря́-ти

Префікс: у-; корінь: -вір-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.

діал. вірити. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
дієслова: увірятися

Від ??

Список перекладів