увірятися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	увіря́юся (-сь)	увіря́вся (-сь)	увіря́тимуся (-сь)	—
Ти	увіря́єшся	увіря́вся (-сь) увіря́лася (-сь)	увіря́тимешся (-сь)	увіря́йся (-сь)
Він Вона Воно	увіря́ється (-сь)	увіря́вся (-сь) увіря́лася (-сь) увіря́лося (-сь)	увіря́тиметься	—
Ми	увіря́єм(о)ся (-сь)	увіря́лися	увіря́тимем(о)ся (-сь)	увіря́ймося (-сь)
Ви	увіря́єтеся (-сь)	увіря́лися (-сь)		увіря́йтеся (-сь)
Вони	увіря́ються	увіря́лися (-сь)	увіря́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	увіря́ючись
Дієприсл. мин. ч.	увіря́вшись
Безособова форма	—

у-ві-ря́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: у-; корінь: -вір-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА : [ʊu̯ʲirʲɐtesʲɐ] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. переконуватися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: увірятися
• Словник УЛІФ: увірятися