увічнюватися

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я увічню́юся (-сь) уві́чнювався, (-всь)
уві́чнювалася, (-лась)
уві́чнюватимуся
уві́чнюватимусь
 —
Ти увічню́єшся уві́чнювався, (-всь)
уві́чнювалася, (-лась)
уві́чнюватимешся увічню́йся
Він
Вона
Воно
увічню́ється уві́чнювався, (-всь)
уві́чнювалася, (-лась)
уві́чнювалося, (-лось)
уві́чнюватиметься  —
Ми увічню́єм(о)ся (-сь) уві́чнювалися уві́чнюватимем(о)ся (-сь) увічню́ймося (-сь)
Ви увічню́єтеся (-сь) уві́чнювалися увічню́йтеся (-сь)
Вони увічню́ються уві́чнювалися, (-лись) уві́чнюватимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. увічню́ючись
Дієприсл. мин. ч. уві́чнювавшись
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

у-ві́ч-ню-ва-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: у-; корінь: -вічн-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ставати пам'ятним навіки, зберігатись у пам'яті нащадків. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

ставати пам'ятним навіки, зберігатись у пам'яті нащадків
продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго

Джерела[ред.]