вживати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вжива́ю	вжива́в вжива́ла	вжива́тиму	—
Ти	вжива́єш	вжива́в вжива́ла	вжива́тимеш	вжива́й
Він Вона Воно	вжива́є	вжива́в вжива́ла вжива́ло	вжива́тиме	—
Ми	вжива́єм(о)	вжива́ли	вжива́тимем(о)	вжива́ймо
Ви	вжива́єте	вжива́ли		вжива́йте
Вони	вжива́ють	вжива́ли	вжива́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	вжива́ючи
Дієприсл. мин. ч.	вжива́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: в-; корінь: -жив-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. користуватися чим-небудь для своїх потреб, застосовувати що-небудь завжди, постійно; послуговуватися чимось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. використовувати або застосовувати що-небудь з якоюсь метою. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. споживати взагалі (їсти, пити). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Переклад

користуватися чим-небудь для своїх потреб, застосовувати що-небудь завжди, постійно; послуговуватися чимось

використовувати або застосовувати що-небудь з якоюсь метою

споживати взагалі

Джерела

• Словник УЛІФ: вживати
• Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах, Київ 1999.