узир
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ýзир | узири́ |
| Р. | ýзиру | узирі́в |
| Д. | ýзирові ýзиру |
узира́м |
| З. | ýзир | узири́ |
| Ор. | ýзиром | узира́ми |
| М. | ýзирі ýзиру |
узира́х |
| Кл. | ýзире* | узири́* |
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a/c. Префікс: у-; корінь: -зир-
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- тло ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Префіксальне утворення від основи дієслова укр. зирити.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Етимологічний словник української мови: У 7 Т. – Т. 6: У–Я / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Г. П. Півторак, О. Д. Пономарів, І. A. Стоянов, О. Б. Ткаченко, A. M. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 2012. – 568 с. ISBN 966-00-0785-X.