узир
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ýзир | узири́ |
| Р. | ýзиру | узирі́в |
| Д. | ýзирові ýзиру |
узира́м |
| З. | ýзир | узири́ |
| Ор. | ýзиром | узира́ми |
| М. | ýзирі ýзиру |
узира́х |
| Кл. | ýзире* | узири́* |
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a/c. Префікс: у-; корінь: -зир-
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- тло ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Префіксальне утворення від основи дієслова укр. зирити.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Етимологічний словник української мови: У 7 Т. – Т. 6: У–Я / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Г. П. Півторак, О. Д. Пономарів, І. A. Стоянов, О. Б. Ткаченко, A. M. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 2012. – 568 с. ISBN 966-00-0785-X.