Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	уніформований	уніформоване	уніформована	уніформовані
Р.	уніформованого	уніформованого	уніформованої	уніформованих
Д.	уніформованому	уніформованому	уніформованій	уніформованим
З. (^іст./_неіст.)	уніформованого (іcт.) уніформований (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	уніформоване	уніформовану	уніформованих (іст.) уніформовані (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	уніформованим	уніформованим	уніформованою	уніформованими
М.	уніформованім уніформованому	уніформованім уніформованому	уніформованій	уніформованих

уні-фор-мо-ва-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -уніформований-.

прикм. до уніформа. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Прошу відкрити торбинку, — зажадав уніформований музейний сторож і байдуже кинув оком, чи нема в ній, бува, бомби чи пляшки з фарбою. Джерело — http://vydavnytstvo.plastscouting.org/yunak/arkhiv/1974_3.pdf.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)