урухомлювати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я урухо́млюю урухо́млював урухо́млюватиму  —
Ти урухо́млюєш урухо́млював
урухо́млювала
урухо́млюватимеш урухо́млюй
Він
Вона
Воно
урухо́млює урухо́млював
урухо́млювала
урухо́млювало
урухо́млюватиме  —
Ми урухо́млюєм(о) урухо́млювали урухо́млюватимем(о) урухо́млюймо
Ви урухо́млюєте урухо́млювали урухо́млюйте
Вони урухо́млюють урухо́млювали урухо́млюватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. урухо́млюючи
Дієприсл. мин. ч. урухо́млювавши
Безособова форма урухо́млювано

урухомлювати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: у-; корінь: -рухомл-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. надавати руху. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]