утилітаризація

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. утилітариза́ція утилітариза́ції
Р. утилітариза́ції утилітариза́цій
Д. утилітариза́ції утилітариза́ціям
З. утилітариза́цію утилітариза́ції
Ор. утилітариза́цією утилітариза́ціями
М. утилітариза́ції утилітариза́ціях
Кл. утилітариза́ціє* утилітариза́ції*

у-ти-лі-та-ри-за́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -утилітар-; суфікси: -из-аці; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. (у термінотворенні:) принцип, за яким іншомовні слова, які не мають національних відповідників, адаптуються у мові, входячи у національний фонд наукової лексики. ◆ Виділяють три види мовної політики щодо запозиченої лексики: ксеноманія (заохочення запозичень), утилітаризм (вибирати лише те, що не піддається заміні) і пуризм (заміна іншомовних слів своїми, автохтонними). Різні мови по-різному вбирають у себе й адаптують іншомовні слова. Одні намагаються не завдавати собі клопоту й запозичають чужі лексеми в готовому вигляді, але в національній транслітерації (ксеноманія). Англійська та французька мови охоче приймали латинські та грецькі елементи, вони не боролися за національну самобутність, не переживали періоду пуризму. Інші ж, навпаки, намагаються очистити свою лексику від чужих слів, заміняючи їх своїми (пуризм). Це більшість слов’янських (зокрема чеська, польська) мов вели боротьбу за автохтонну термінологію, тому терміни класичних мов вони намагалися калькувати за допомогою національних морфем або добирати до них національні описові звороти. Ще інші дотримуються принципу золотої середини: іншомовні слова, які не мають національних відповідників, адаптуються в ній і розчиняються в потужному арсеналі національних наукових слів (утилітаризація).

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]