фонити
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | — | — | — | — |
| Ти | — | — | — | — |
| Він Вона Воно |
— | фонив фонила фонило | фонитиме | — |
| Ми | — | — | — | — |
| Ви | — | — | — | |
| Вони | — | — | — | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | — | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
фонити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.
Корінь: -фон-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- розм. мати радіоактивний фон. ◆ Підійшов «дозиметрист» із хімзаводу з потужним дозиметром на животі. Сунув «лапу» у траву і тихенько нас попередив: — Хлопці, ви б ліпше відійшли від цього місця. Трохи подалі. Тут страшенно фонить.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Безособові дієслова/uk
- Дієслова, дієвідміна 4a
- Українські слова з суфіксом -и
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Розмовні вирази/uk
- Слова з 6 букв/uk
- Дієслова власне активної дії/uk
- Дієслова дії/uk
- Дієслова фізичного впливу/uk
- Грецизми/uk