Перейти до вмісту

фонити

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я — — —  —
Ти — — — —
Він
Вона
Воно
— фонив
фонила
фонило
фонитиме  —
Ми — — — —
Ви — — —
Вони — — —  —
Дієприкм. теп. ч. —
Дієприкм. мин. ч. —
Дієприсл. теп. ч. —
Дієприсл. мин. ч. —
Пас. дієприкм. теп. ч. —
Пас. дієприкм. мин. —
Безособова форма —

фонити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Корінь: -фон-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]
  •  вимова?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. розм. мати радіоактивний фон. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Підійшов «дозиметрист» із хімзаводу з потужним дозиметром на животі. Сунув «лапу» у траву і тихенько нас попередив: — Хлопці, ви б ліпше відійшли від цього місця. Трохи подалі. Тут страшенно фонить.
    Синоніми
    1. ↑ ?
    Антоніми
    1. ↑ ?
    Гіпероніми
    1. ↑ ?
    Гіпоніми
    1. ↑ ?

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]