фініфть
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | фіні́фть | — |
Р. | фіні́фті | — |
Д. | фіні́фті | — |
З. | фіні́фть | — |
Ор. | фіні́фтю | — |
М. | фіні́фті | — |
Кл. | фіні́фте* | — |
фі-ні́фть
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -фініфт-; закінчення: -ь
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі || перев. мн. металеві вироби, оздоблені такою емаллю || техніка виготовлення таких виробів ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від гр. χυμευτόν (від гр. χυμεύω — змішую)
Переклад[ред.]
Список перекладів | |