хвіст

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. хві́ст хвости́
Р. хвоста́ хвості́в
Д. хвосто́ві
хвосту́
хвоста́м
З. хві́ст хвости́
Ор. хвосто́м хвоста́ми
М. у хвості́
по хвосту́
хвоста́х
Кл. хво́сте* хвости́*

хвіст

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -хвіст-.

Вимова[ред.]

МФА: [xʋʲist]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. придаток на задній частині тіла тварини, що являє собою продовження хребта від крижової кістки ◆ Собаки стояли коло хат і крутили хвостами, дивлячись на людей. Нечуй-Левицький, 1956 (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах, джерело, див. Список літератури)
  2. звужена кінцева частина тіла (у плазунів, риб, морських тварин і деяких комах) ◆ немає прикладів застосування.
  3. хутро звіра з такого придатка, що використовується як горжетка, обшивка, нашивка і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
  4. пучок пір'я на заднім кінці тіла (у птахів) ◆ немає прикладів застосування.
  5. кінцева, крайня частина чого-небудь; кінчик ◆ немає прикладів застосування.
  6. розм. ряд людей або предметів, що рухаються один за одним або групою за кимсь, чимсь; потік, валка ◆ немає прикладів застосування.
  7. перен., розм. той, хто невідступно ходить за ким-небудь, супроводжує когось ◆ немає прикладів застосування.


Синоніми[ред.]

  1. потік, валка

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

придаток на задній частині тіла[ред.]


хутро звіра[ред.]

пучок пір'я на заднім кінці тіла[ред.]

кінцева, крайня частина[ред.]


ряд людей або предметів, що рухаються один за одним[ред.]

той, хто невідступно ходить за ким-небудь[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття