хелмінський

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	хе́лмінський	хе́лмінське	хе́лмінська	хе́лмінські
Р.	хе́лмінського	хе́лмінського	хе́лмінської	хе́лмінських
Д.	хе́лмінському	хе́лмінському	хе́лмінській	хе́лмінським
З. (іст./неіст.)	хе́лмінського (іcт.) хе́лмінський (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	хе́лмінське	хе́лмінську	хе́лмінських (іст.) хе́лмінські (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	хе́лмінським	хе́лмінським	хе́лмінською	хе́лмінськими
М.	хе́лмінськім хе́лмінському	хе́лмінськім хе́лмінському	хе́лмінській	хе́лмінських

хе́л-мінсь-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -хелмін-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. істор. ◆ Запрошені німецькі колоністи отримували так зване німецьке право. Сформоване на межі XII — XIII ст. Магдебурзьке міське право в українських містах дістало перевагу над іншими різновидами німецького права (кульмським, або хелмінським, та шредським).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• хелмінське право — різновид німецького права

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Міста та міська обрядовість//Історія української культури. Том 2 (Українська культура XIII — першої половини XVII століть)